Improving the Technology Synthesis and Properties of Biodiesel

В.С. Рібун; С.А. Курта; Т.Ю. Громовий; О.М. Хацевич

doi:10.15330/pcss.19.3.258-269

Автор(и)

В.С. Рібун ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
С.А. Курта ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Т.Ю. Громовий Інститут хімії поверхні НАН України
О.М. Хацевич ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

DOI:

https://doi.org/10.15330/pcss.19.3.258-269

Ключові слова:

ріпакова олія, переестерифікація, каталізатор, етанолят натрію, біодизель, цетанове число, фракційний склад, хроматоргафія, мас-спектрометрія, ММР-молекулярно-масовий розподіл.

Анотація

Існуючі технології синтезу активних присадок до моторних палив досить складні. Тому
удосконалення технології синтезу біодизельного палива з метою покращення цетанового числа та інших
показників дизельного палива з добавками біодизелю є надзвичайно важливою проблемою. Сировиною
для виготовлення біодизелю слугують рослинні олії, метиловий та етиловий спирти та лужні або кислотні
каталізатори. Використання етилових естерів вищих жирних кислот ріпакової олії в якості біодизелю має
ряд переваг порівняно з використанням метилових естерів. Тому в даній роботі біодизель був отриманий
шляхом переестерифікації ріпакової олії абсолютизованим етанолом (99,9 %) за допомогою спеціально
прокаленого оксиду кальцію (95%) та з використанням етаноляту натрію, як реагенту. Для досягнення
високого ступеню змішування гетерогенної системи олії з етиловим спиртом при переестерифікації
використали спеціально синтезований неіногенний емульгатор. Було вивчено технологічні особливості
такого процесу переестерифікації ріпакової олії та проведена оцінка якості головних експлуатаційних
характеристик нових дизельних палив, їх фракційного складу та молекулярної маси за допомогою
хроматографічного методу та мас-спектрометрії. Вихід біодизеля з ріпакової олії при цьому зростає з 85 -
90 % за класичним способом до 95 - 98 % , без 10 – 15 % відходів гліцеринової фракції.

Посилання

[1] L. K. Patrylyak, K. I. Patrylyak, M. V. Okhrimenko et al., Catalysis and petrochemistry, 20 (2012) 39-44.
[2] S. A. Kurtа , V. S. Ribun, Science Review: Scientific Educational Center Warsaw, Poland, 7 (2017) 4-8.
[3. V. Starchevsky, V. Ribun, S. Kurta, O. Khatsevich, Chemistry & chemical technology, 8(3) (2018) 346-354.
[4] J. M. Encinar, J. F. Gonsalez, J. J. Rodriges, A. Tegedor, Energy and Fuels, 16 (2002) 443-445.
[5] J Cvengros, J. Paligova, Z. Cvengrosova, European journal of Lipid Science and Technology, 108 (2006) 629-
635.
[6] H. Joshi, B. R. Moser, J Toler, T. Walker, Biomass and bioenergy, 34 (2010) 14-20.
[7] D. C. Drown, K. Harper, E. Frame, Journal of the American Oil Chemist’s Society, 78 (2001) 579-584.
[8] O. S. Stamenkovic, O. V. Velickovic, V. B. Veljkovic, Fuel, 90 (2011) 3141-3155.
[9] G. Vicente, M. Martinez, J. Aracil, Bioresourse technology, 92 (2004) 297-305.
[10] N. Saravanan, S. Puhan, G. Nagarajgan, N. Verdaraman, Biomass and Bioenergy, 34 (2010) 999-1005.
[11] S. Benjapornkulaphong, C. Ngamcharussrivichai, K. Bunyakiat, Chemical Engineering Journal, 145 (2009)
468 – 474.
[12] F. R. Abreu, M. B. Alves, C. C. S. Macedo, L. F. Zara, P. A. Z. Suarez, Journal of Molecular Catalysis A, 227
(2005) 263-267.
[13] N. Shibasaki-Kitakawa, H. Honda, H. Kuribayashi, T. Toda. T. Fucumura, T. Yonemoto, Bioresourse
technology, 98 (2007) 416-421.
[14] G. J. Suppes, M. F. Dasari, E. J. Doskocil, P. J. Mankidy, M. J. Goff, Applied Catalysis A: General, 257
(2004) 213-223.
[15] W. Charusiri, W. Yongchareon, T. Vitidsant, Korean Journal of Chemica Engineering, 23 (2006) 349-355.
[16] Pharmaceutical Encyclopedia, Rapeseed Oil. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1122/ripak