Генеза наукових підходів до дефініції “здоров’язбереження”

Автор(и)

  • Сергій Мединський
  • Юлія Карвацька

DOI:

https://doi.org/10.15330/esu.1.159-170

Ключові слова:

здоров’язбереження, здоров’я, наукові підходи, дефініція

Анотація

У статті аналізуються підходи до визначення поняття “здоров’язбереження”, що поєднують у собі всі сфери соціального життя пов’язані із захистом, збереженням, формуванням та зміцненням здоров’я громадян держави. Актуальність дослідження пояснюється значенням “здоров’язбереження” в розв’язанні соціально значущої проблеми охорони здоров’я особистості через залучення до здорового способу життя; великим потоком педагогічних досліджень в цій області; необхідністю приведення в систему розрізнених теоретичних знань. Виявлення особливостей окремих теорій необхідно для їх подальшого розвитку та впровадження в практику, для забезпечення наступності теоретичних досліджень. Досліджено, що здоров’язбереження формує поведінку, охоплює цілісну систему ціннісно-смислових установок, емоційно-вольового досвіду, спрямована на самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення індивідуального здоров’я, базується на готовності до практичної діяльності по збереженню здоров’я.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-22

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ