КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА РОЗВИТКУ ФАСИЛІТАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

Authors

  • Зоряна Адамська Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

DOI:

https://doi.org/10.15330/ps.8.1.51-59

Abstract

Статтю   присвячено   проблемі   теоретичного   осмислення   методологічних   засад   розвитку  фасилітативних здібностей майбутнього психолога в умовах вищої професійної освіти. Проаналізовано два  основних напрямки, в контексті яких ведеться діяльність сучасного психолога: об’єктний, в якому основна  увага    приділяється    використанню    сильно    формалізованних    методів    психологічної    діагностики,  психологічної корекції з метою максимальної адаптації людини до умов суспільства відповідно до визнаних  нормативів вікового розвитку; і суб’єктний, результатом впливу в якому виступають негарантовані і  непрогнозовані, однак свідомо продуковані зміни. Процесом, який стимулює прогресивні зміни, визначено  фасилітацію, і, відповідно, основним завданням психолога – фасилітативний супровід особистості з метою  створення необхідних психологічних умов для її повноцінного саморозвитку. Обґрунтовано актуальність  створення  в  середовищі  вищої  професійної  освіти  сприятливих  умов  для  розвитку  фасилітативних  здібностей майбутніх психологів. У пошуку освітніх орієнтирів особливу увагу звернуто на культурологічну  парадигму,  основною  функцією якої  є  гуманітарна,  а  основним  завданням  –  становлення  особистості  студента.    Роль    викладача    в    контексті    культурологічної    освітньої    парадигми    повинна    бути  супроводжувальною  –  такою,  що  забезпечує  розширення  освітніх  сфер  кожного  студента.  Завдання  викладача   –   допомогти   кожному   студенту   в   побудові   індивідуальної   траєкторії   освіти,   яка  співвідноситься із загальновизнаними досягненнями людства і спрямована на їх примноження. В результаті  усвідомлення  соціально-культурних  смислів  освіти  розвивається  гуманітарна  культура  майбутнього  психолога, провідними властивостями якої є рефлексивність, конгруентність, позитивне самоставлення,  емпатійність, альтруїстичність, креативність, потреба в самореалізації і саморозвитку

The article is devoted to the theoretical comprehension problem of the methodological foundations of  future psychologist’s facilitative abilities development in higher professional education. Two main directions in the  context of which the activity of the modern psychologist are carried out: object-oriented in which the main attention  is paid to the use of highly formalized methods of psychological diagnostics, psychological correction for the  purpose of maximum person’s adaptation to the society’s conditions, according to the accepted standarts of age  development;  and  subjective  in  which  there  are  not  guaranteed  and  unpredictable  but  consciously  produced  changes as the result of influence. Facilitation is defined as a process that stimulates progressive changes and  according to this, the main psychologist’s task is facilitative support of personality in order to create the necessary  psychological conditions for his or her self-development. The actuality of organization profitable conditions for the  development of  future psychologists’ facilitative abilities in the environment of higher professional education is  substantiated. In searching educational guides, special attention is paid to the culturological paradigm, the main  function of which is humanitarian, and the main task - the formation of the student's personality. The role of the  teacher in the context of the culturological educational paradigm should be accompanying, the one that provides  expansion of each student’s educational spheres. The teacher’s task is to help each student to build an individual  trajectory of education which correlates with the generally accepted achievements of mankind and is aimed at their  multiplication. The humanitarian culture of a future psychologist develops as a result of socio-cultural awareness of  education meanings, leading properties of which are reflexivity, congruence, positive self-drive, empathy, altruistic,  creativity, the need for self-realization and self-development. 

Downloads

Issue

Section

Персонологічні моделі та концепції