Звільнення Михайла Драгоманова з університету св. Володимира: текст, підтекст, контекст

Автор(и)

  • Роман Піхманець Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.7.2.23-31

Ключові слова:

українофільство, Емський указ, Південно-західне відділення Географічного товариства, закордонне видання, русифікація, провокації, інсинуації

Анотація

У статті йдеться про мотиви й обставини звільнення Михайла Драгоманова з Київського університету. Детально простежено, зокрема, завʼязку драматичної колізії, зумовленої конфліктом із міністерством народної освіти та особисто з його очільником гр. Толстим. Розгортання акції збіглося з репресіями проти революціонерів-народників і піднесенням національно-українського руху. Чвари і суперечки Драгоманова дали підстави антиукраїнським колам прилучити до справи сепаратизм. Його епатажна поведінка спровокувала брудні інсинуації й доноси, внаслідок чого була створена урядова комісія «по пресечению украинофильского движения». Для свідомого українства історія закінчилася ліквідацією Товариства, репресіями супроти його діячів, а відтак  і горезвісним Емським указом. Таким чином, Михайло Драгоманов та його авантюрні дії виконали роль збудника і детонатора антиукраїнської кампанії. Особисто ж для нього самого справа закінчилася звільненням з університету і драматичними перипетіями політичної еміграції. У статті увагу зосереджено на першій із названих частині цього історичного сюжету та її кульмінаційному пункті. Конкретний аналіз засвідчує існування в ньому «підводних» складників. У науці й суспільній свідомості усталився погляд, згідно з яким головною причиною звільнення Михайла Драгоманова була участь в українофільському русі. Проте ані в надісланій Олександрові ІІ шефом жандармів докладній записці про український сепаратизм, ані в розʼясненнях міністра освіти кураторові Київського навчального округу його імʼя не згадується. Корекції відбулися трохи пізніше – із якихось загадкових причин. Зʼясовано також, що Михайло Драгоманов ще раніше виношував плани розпочати за кордоном нелегальне видання. Вони синхронізувалися після заборон українського слова із бажаннями лідерів українофільського товариства. Їхні погляди на зміст, ідейні домінанти й конкретні форми діяльності суттєво відрізнялися, але звільнення й еміграція Драгоманова зробили його головним чинником українського закордонно-революційного центру, що неминуче передбачало нові колізій й катаклізми

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2020-11-18

Як цитувати

[1]
Піхманець , Р. 2020. Звільнення Михайла Драгоманова з університету св. Володимира: текст, підтекст, контекст. Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 7, 2 (Лис 2020), 23–31. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.7.2.23-31.

Номер

Розділ

Філологія