Найзаманливіша перспектива археологічного вивчення княжого Галича

Автор(и)

  • Ігор Коваль Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.1.4.60-72

Ключові слова:

Антін Петрушевич, археологія, Галич, Залуківська височина, Ізидор Шараневич, Лев Лаврецький, Спаська церква, сфрагістика, печатки

Анотація

Якщо взяти як наближений еталон статистичні висновки, що археологічна територія княжого
Галича вивчена стаціонарними розкопами й локальними розвідковими дослідженнями на неповних
десять відсотків, то можна собі уявити справжні перспективи археологічного майбутнього загиблого
міста. Автор статті взявся за нове прочитання наукових праць і науково-популярних публікацій
Антона Петрушевича, Льва Лаврецького та Ізидора Шараневича. Бо саме завдяки їхній науковій
діяльності в останній декаді квітня 1882 року розпочалися археологічні дослідження столиці
могутнього Галицького князівства, причому на місці спорудження першого християнського храму в
місті – літописної Спаської церкви. Дослідник приходить до висновків на основі залучення до
наукового обігу маловідомих публікацій, уміщених у львівській періодиці 80-х років ХІХ ст., про
міжнародне наукове визнання розкопок Лаврецького-Шараневича та їх вплив тоді на пробудження
національного й культурного життя українців Галичини. Саме тому не можна зрозуміти, чому жоден
з наступних представників майбутніх поколінь археологів Галича не намагався вийти з
широкомасштабними розкопками за межі фундаментів Спаської церкви і, таким чином, встановити
природу суспільно-історичного й топографічного середовища прилеглої до пам’ятки території. А
тим більше, що всі привісні печатки, знайдені нещодавно тут різними археологами-любителями,
сучасні вчені-сфрагістологи ідентифікують з особою галицького князя Володимирка Володаревича
(1141 – 1153).
Висновки вчених не тільки узгоджуються з повідомленнями Київського літопису та гіпотезами
перших безпосередніх дослідників Спаської церкви, але й дають підстави до відкриття тут державної
канцелярії галицьких володарів ХІІ ст. й таємничого літописного палацу. Поки що цього не вдавалося
зробити жодному з археологів у княжому Галичі, хоча тут правили представники різних княжих
династій, маючи свої резиденції

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-22

Як цитувати

[1]
Коваль, І. 2014. Найзаманливіша перспектива археологічного вивчення княжого Галича. Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 1, 4 (Груд 2014), 60–72. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.1.4.60-72.

Номер

Розділ

Articles