Літературний міф України в красному письменстві діаспори 20–50-х років XX століття
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.6.2.79-85Ключові слова:
літературний консолідувальний вітаїстичний міф України, література української діаспори, архетипна критика, міфема, міфологема, архетип, міфопоетична парадигма, міфологічний концепт, домен.Анотація
Шляхом аналізу творчої спадщини українських письменників-емігрантів встановлено, що ця ланка національного красного письменства, на відміну від радянської української літератури, творчо живила й удосконалювала національну ідею, започатковану ще Т. Шевченком. Література української діаспори 20–50-х рр. XX ст. виробила міфологічну парадигму переваги окупованого народу над окупантом, створила код-програму України майбутнього на прабатьківській землі в центрі Європи, а не України в екзилі, як пропагували українські політики-емігранти. Літературний міф України, зреалізований творчими зусиллями письменників діаспори, позначений важливими ознаками вітаїстично-консолідувального метафізичного явища, тому потужно впливає на свідомість українців і в наш час.
