«СРІБНА ЕКОНОМІКА»: СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.17.227-235Ключові слова:
срібна економіка, срібна індустрія, люди похилого віку, активне довголіття, успішне старінняАнотація
Статтю присвячено дослідженню сутності концепції «срібної економіки» як нового підходу до вирішення проблеми старіння населення, з якою стикнувся і світ, і Україна. Методологією проведення дослідження стали методи факторного аналізу та синтезу, діалектичний, логіко-семантичний, графічний, методи порівняння та узагальнення.
Традиційно старіюче населення сприймається як фінансовий тягар для економіки та загроза благополуччю майбутніх поколінь. В складних демографічних умовах розвинені країни світу почали реалізовувати спеціальну політику, спрямовану на підтримку старіючого населення. Розглянуто принципи ООН щодо людей похилого віку, основна теза яких полягає у створенні умов для максимальної самореалізації в суспільстві, унеможливленні вікової дискримінації, які в комплексі забезпечать гідне життя для українців похилого віку. Доведено, що старіння населення, крім негативних наслідків, може стати новим ресурсом економічного зростання країни за рахунок розширення ринку праці, збільшення споживання та зростання виробництва.
Розглянуто важливі економічні, соціокультурні та політико-правові чинники становлення та розвитку «срібної економіки». Зазначено, що такий процес має відбуватись в рамках державного регулювання. Відповідно окреслено основні напрями державної політики, які сприятимуть розвитку «срібної економіки» в країні.
Встановлено вплив «срібної економіки» на ефективність розвитку системи пенсійного забезпечення в країні. Визначено, що пенсійна реформа є методом захисту стійкості пенсійної системи через підвищення рівня зайнятості людей літнього віку. Доведено, що в умовах пенсійного реформування люди «срібного віку» становлять прихований потенціал для розв’язання фінансових проблем системи пенсійного забезпечення і можуть стати джерелом збалансування такої системи.
Зроблено висновок про те, що позитивний вплив «срібної економіки» можливий лише при умові усвідомлення сучасним суспільством необхідності зміни ставлення до людей літнього віку і повноцінної інтеграції їх у соціальне та економічне життя суспільства.
Посилання
2. Kirnos, I. “Economic activity of the elderly: a variety of perspectives.” Scientific Bulletin of the International Humanities University, no. 25-2, 2017, pp. 72–77.
3. Koval, T.V. “From gerontology to “philosophy of old age.” Eprints, eprints.zu.edu.ua/13088/1/19_kov.pdf. Accessed 18 Sept.2021.
4. Stepanova, O.V. The economy of longevity: new challenges for equality and fiscal sustainability. Mechanisms of reconstructive economic development and social criteria of their efficiency. Monographic collection. Kyiv, 2017, pp. 190–222.
5. Kuzheliev, M.O., and V.V. Fedyna. “Analisis of legislative initiatives concerning the accumulative system of compulsory state pension insurance.” Innovations in science and education: challenges of our time, 2017, рр. 33–38.
6. Strategy Of State Policy On Healthy And Active Longevity Of The Population Until 2022. Verkhovna Rada of Ukraine, zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2018-%D1%80. Accessed 18 Sept.2021.
7. Make the life of the elderly full - UN Principles adopted by the UN General Assembly on December 16, 1991, zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_314#Text. Accessed 18 Sept.2021.
8. Lee, D. J. “The policy of the “silver industry.” Power, no. 6, 2007, pp. 86–89.
9. “Silver Economy Study: How to stimulate the economy by hundreds of millions of Euros per year.” EC, ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/silver-economy-studyhow-stimulate-economy-hundreds-millions-euros-year. Accessed 18 Sept.2021.
10. “The Silver Economy as a Pathway for Growth, 2015.” OECD, oecd.org/sti/the-silver-economy-as-a-pathway-to-growth.pdf. Accessed 18 Sept.2021.
11. Kuzheliev, М., Posnova, T., Nechyporenko, A., and O. Sokyrko. “Theoretical Aspects of Investing in Human Capital in the Conditions of Formation of the Creative Economy.” Advances in Economics, Business and Management Research, no. 95, 2019, рр. 64–69.
12. Kozlovskyi, S., Bilenko, D., Kuzheliev, M., Lavrov, R., Kozlovskyi, V., Mazur, H., and A. Taranych. “The system dynamic model of the labor migrant policy in economic growth affected by COVID-19.” Global Journal of Environmental Science and Management, no. 6(SI), 2020, рр. 95-106.
13. Halushchak, І., Melnyk, V., Myhovych, T., and M. Zhytar. “Methodical aspects of evaluation of financial architecture of economy.” WSEAS Transactions on Business and Economics, no. 17, 2020, рр. 260–268.
14. A Society for all Ages: Challenges and Opportunities. United Nations Economic Commission for Europe, Edited by Astrid Stuckelberger and Andres Vikat, 2008.
15. Eatock, D. The silver economy: Opportunities from ageing. European Parlament, 2015.
16. Reday-Mulvey, G. Working beyond 60?: key policies and practices in Europe. Geneviève Reday-Mulvey. Hampshire, New York, Palgrave Macmillan, 2005.
17. Feifs, Toms, Weber, Tina, et.al. Eurofond. Role of governments and social partners in keeping older workers in the labour market. Dublin, European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions, 2013.
18. Live longer, work longer. Paris, OECD, 2006.
19. Mainstreaming Ageing: Indicators to Monitor Sustainable Policies. Vienna, European Centre, 2007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
