СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • І.В. Перевозова Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство науки і науки України, кафедра маркетингу і контролінгу, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шопена, 1, кім. 3232
  • І.Р. Попадинець Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство науки і науки України, кафедра маркетингу і контролінгу, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шопена, 1,

DOI:

https://doi.org/10.15330/apred.2.12.60-68

Ключові слова:

підприємницька діяльність, зовнішні фактори, внутрішні фактори, соціальна результативність, картограма факторів

Анотація

Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда.

Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності.

Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали.

Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень.

В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%.

Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності доцільно об’єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики.

Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб’єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

 

Біографії авторів

І.В. Перевозова, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство науки і науки України, кафедра маркетингу і контролінгу, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шопена, 1, кім. 3232

доктор економічних наук, професор

 

І.Р. Попадинець , Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство науки і науки України, кафедра маркетингу і контролінгу, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шопена, 1,

асистент

Посилання

1. Dolzhanskiy, I.Z. Management capabilities of enterprise. Kyiv: Center of educational literature, 2006. Print.
2. Meskon, M., Albert, M., and F.Hedouri. Fundamentals of Management. Moscow: Delo, 1997. Print.
3. Morschenok,T.S. “Review of approaches to determining the economic essence of the concept of "efficiency.” Web. <www / zgia. zp.ua/gazeta/evzdia_8_082.pdf>.
4. Pogorelov, S.M. “Study ways to improve the effectiveness of the company.” Bulletin Nat. Sc. Univ "KPI": Technical progress and efficiency 26 (1135)(2015): 76-82. Print.
5. Pschyk-Kovalska, O.O. “Ranking factors that influence the development of social housing and mechanism of macroeconomic regulation.” Lviv Polytechnic Bulletin: Management and Entrepreneurship in Ukraine: problems and stages of development 635(2008): 260-65. Print.
6. Smith, A. Investigation of nature and causes of wealth peoples. – Moscow: Publishing House of socio-economic lit., 1962. Print.
7. The President of Ukraine. Strategy for Sustainable Development "Ukraine - 2020". Decree Strategy from 12.01.2015 № 5/2015. Web. <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015>.
8. Shkoda ,T.N. “Еssence of social enterprise development.” Kharkov: NTU “KPI” 16(2012) : 69-74. Print.
9. Shpylyova, A.V. “Managing the development of social potential of machine-building enterprise in modern conditions.” Herald of Khmelnytsky National University 4.3 (2009): 82-85. Print.
10. Yatskevich, I.V. “Тo the essence of the socio - economic efficiency of businesses.” Regional Business Economics and Management 1(2013): 191-194. Web. <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Rbetu_2013_1_58>.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-26

Номер

Розділ

Дослідження розвитку вітчизняного підприємництва