Кримінально-Правова Політика ЄС Та Її «Віддзеркалення» У Роботі Вітчизняного Законодавця

Анотація

Стаття присвячена аналізу ініціатив вітчизняного парламенту, обумовлених загальним прагненням законодавця наблизити національний кримінальний за­кон до вимог і стандартів ратифікованих Верховною Радою України міжнарод­них конвенцій, а також інших нормативних документів, які є втіленням сучасної кримінально-правової політики Європейського Співтовариства. Підтверджено необхідність імплементації міжнародно-правових норм у сфері кримінального законотворення, якій, проте, повинно кореспондувати правило уникнення ви­падків «механістичного» запозичення міжнародного досвіду, без урахування особливостей та вимог вітчизняної правової доктрини, яка формувалася деся­тиліттями.

Відзначено критичність стану сучасної кримінально-правової політики України, неефективність здійснюваного кримінально-правового впливу, непос­лідовність законодавця та прийняття ним поспішних рішень, посилення караль­ної складової покарання, відсутність кримінологічного аналізу оточуючої дійс­ності та адекватної оцінки суспільної небезпечності діяння.

За результатами вивчення сфери кримінально-правового законотворення сформульовано висновок про неврахування повною мірою парламентом ак­туальної кримінологічної інформації про параметри злочинності, що негатив­но позначається на якості закону про кримінальну відповідальність, й, відтак - кримінально-правової політики у цілому. Доведено, що більшість сучасних ініціатив парламенту має за мету розширення сфери дії кримінального закону та посилення кримінальної відповідальності.

На основі конкретних прикладів наголошено на «ціні» для суспільства тих законодавчих змін, продиктованих політичною доцільністю та міркуваннями, а не вимогами вдосконалення кримінального закону з огляду на потреби правозастосовної практики чи наближенням кримінального закону до європейських стандартів.