ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАВАННЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ЗАПАЛЕНЬ ЛЕГЕНЬ
Анотація
Мета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень. Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження – 400–800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп’ютерний спірометр Mіcrospіro HІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням). Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об’єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05). Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об’єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об’єму
дихання, форсованого об’єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.
Ключові слова: плавання, запальні захворювання легень, функціональний стан.
Посилання
лении состояния здоровья студентов и сотрудников вуза. Современные проблемы науки и
образования. 2016; 5: 261-261.
2. Зайцев АА. Внебольничная пневмония: эпидемиология, диагностика и антимикробная терапія. Те-
рапия. 2018; 1(19): 63-71.
3. Круглякова ЛВ, Нарышкина СВ. Тяжелая внебольничная пневмония: диагностика и лечение (обзор
литературы). Бюл. физиологии и патологи дыхания. 2016; 59: 98-108.
4. Курко ЯВ. Плавання–засіб фізичної реабілітації у чутливих до зміни погоди людей. Педагогіка, пси-
хологія та медико-біологічні проблеми 216 фізичного виховання і спорту. 2011; 12: 54-57
5. Ляшенко АМ., Дєлова ІО. До питання про методику навчання плаванню.Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo
Vihovannâ. 2014; 3: 33-35.
6. Михеенко ОИ. Комплексная методика оценки уровня здоровья организма человека. Педагогика,
психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2011; 6: 93-101.
7. Надеев АП, Козяев МА, Абышев АА, Чеканов МН, Благитко ЕМ, Пешкова ИВ, Овсянко ЕВ. Вне-
больничная пневмония: эпидемиология, этиология и клинико-морфологические параллели. Journal
of Siberian Medical Sciences. 2019; 4: 20-29.
8. Ньюсом П, Янг А. Эффективное плавание. Методика тренировки пловцов и триатлетов / пер. с анг.
Дианы Айше ; под. ред. Сергея Ленивкина. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013; 400 с.
9. Філатова ЗІ. Особливості складання диференційованих програм з навчання плавання студентів
спеціальної медичної групи. Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 15: Науково-
педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2015; 3(1): 370-373.
10. Яців ЯМ., Лапковський ЕЙ. Оцінка фізичної підготовленості та функціонального стану осіб, що
ведуть малорухомий спосіб життя. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична
культура. 2014; 22: 81-86.
References
1. Andriushchenko LB, Vytko SIu, Shutova TN. Fyzkulturnoozdorovytelnыe tekhnolohyy v ukreplenyy
sostoianyia zdorovia studentov y sotrudnykov vuza. Sovremennыe problemы nauky y obrazovanyia.
2016; 5: 261-261.
2. Zaitsev AA. Vnebolnychnaia pnevmonyia: эpydemyolohyia, dyahnostyka y antymykrobnaia terapiia.
Terapyia. 2018; 1(19): 63-71.
3. Kruhliakova LV, Narыshkyna SV. Tiazhelaia vnebolnychnaia pnevmonyia: dyahnostyka y lechenye
(obzor lyteraturы). Biul. fyzyolohyy y patolohy dыkhanyia. 2016; 59: 98-108.
4. Kurko YaV. Plavannia–zasib fizychnoi reabilitatsii u chutlyvykh do zminy pohody liudei. Pedahohika,
psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy 216 fizychnoho vykhovannia i sportu. 2011; 12: 54-57
5. Liashenko AM., Dielova IO. Do pytannia pro metodyku navchannia plavanniu.Teorìâ ta Metodika
Fìzičnogo Vihovannâ. 2014; 3: 33-35.
6. Mykheenko OY. Kompleksnaia metodyka otsenky urovnia zdorovia orhanyzma cheloveka. Pedahohyka,
psykholohyia y medyko-byolohycheskye problemы fyzycheskoho vospytanyia y sporta. 2011; 6:
93-101.
7. Nadeev AP, Koziaev MA, Abыshev AA, Chekanov MN, Blahytko EM, Peshkova YV, Ovsianko EV.
Vnebolnychnaia pnevmonyia: эpydemyolohyia, эtyolohyia y klynyko-morfolohycheskye parallely.
Journal of Siberian Medical Sciences. 2019; 4: 20-29.
8. Niusom P, Yanh A. Эffektyvnoe plavanye. Metodyka trenyrovky plovtsov y tryatletov / per. s anh.
Dyanы Aishe ; pod. red. Serheia Lenyvkyna. M.: Mann, Yvanov y Ferber, 2013; 400 s.
9. Filatova ZI. Osoblyvosti skladannia dyferentsiiovanykh prohram z navchannia plavannia studentiv
spetsialnoi medychnoi hrupy. Naukovyi chasopys NPU imeni MP Drahomanova. Seriia 15: Naukovopedahohichni
problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport). 2015; 3(1): 370-373.
10. Iatsiv YaM., Lapkovskyi EI. Otsinka fizychnoi pidhotovlenosti ta funktsionalnoho stanu osib, shcho
vedut malorukhomyi sposib zhyttia. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Fizychna kultura.
2014; 22: 81-86.
