ВПЛИВ УНІВЕРСИТЕТІВ ТРЕТЬОГО ВІКУ НА ПСИХОФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ ОСІБ СТАРШОГО ПОКОЛІННЯ

  • Анна Гакман Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Ключові слова: університет третього віку, похилий вік, психофізичний стан

Анотація

Мета. Визначити можливості впливу інтеграції університетів третього віку в освітнє середовище на психофізичний стан осіб старшого покоління Методи. Під час дослідження використовували
аналіз наукових джерел, методи теоретичної інтерпретації (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), соціологічні методи (анкетування). Дослідження проводилося на базі “Університету третього віку” на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування “Турбота” та Чернівецькому університеті третього віку імені А. Кольпінга. У соціологічному опитуванні прийняло участь 103 особи. Результати. Означено дві моделі діяльності УТВ, які функціонують в Україні, виокремлено основні функції, які виконує освіта в житті старшого покоління, виділено засоби, які сприяють процесу розвитку старших людей у стінах УТВ, виявлено соціальні функції УТВ. Під час соціологічного дослідження виявлені провідні мотиви відвідування університету людьми похилого віку. Розкрито основні форми інтелектуальної активізації людей похилого віку в УТВ. Висновок. Відвідування університетів третього віку позитивно позначається на фізичному й емоційному стані людей старшої вікової групи, проте для отримання таких результатів потрібно від 5 до 10 років навчання. Прогнози вказують на те, що популярність навчання в цих університетах буде зростати, оскільки постійно підвищується освітній рівень осіб старшої вікової групи. Це актуалізує проблему подальшої інтеграції їх в освітній простір, особливо в аспекті рекреаційно-оздоровчої діяльності.
Ключові слова: університет третього віку, похилий вік, психофізичний стан.

Посилання

1. Гакман АВ. Роль рухової активності та процесів старіння для осіб похилого віку. Young. 2018: 55 (3):
34–37.
2. Гакман А. Структура захворюваності людей похилого віку у демографічному контексті.Слобожанський науково-спортивний вісник. 2019;5 (73): 88-91.
3. Дудіцька С, Гакман А, Випасняк І. О Аналіз структури вільного часу жінок похилого віку. Фізична
культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць. Вип. 7(26). Вінниця: ТОВ “Планер”, 2019:
50–56.
4. Дудіцька СП. Вітчизняний та зарубіжний досвід використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності у людей похилого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична
культура і спорт): зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019;(111): С. 56–61.
5. Житинська МО. Соціально-педагогічне середовище університету третього віку як чинник формування життєдіяльності людей похилого віку. Соціальна робота в Україні : теорія і практика : науково-методичний журнал. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016;1-2: 131-139.
6. Попик ЮВ. Освіта людей третього віку як засіб соціальної адаптації та інтеграції. Педагогічний
альманах. 2016;32:229-234.
7. Про внедрение социально–педагогической услуги “Университет третьего возраста”: приказ Министерства социальной политики Украины от 25 августа 2011 года № 326.
8. Робак ВЄ. Проблематика старіння в інтердисциплінарному контексті : понятійно-термінологічний
апарат. Вісн. Черкаського ун-ту. Серія “Пед. науки”. 2011; 20(ІІІ): 90–98.
9. Сагун ІГ. Поняття “Активного старіння” в контексті проблеми освіти людей похилого віку в Європейській спільноті. Вісник Хмельницького національного університету. 2010: 45–49.
10.Скорик ТВ. “Університет третього віку”: концептуальні положення та досвід реалізації. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Текст. Чернігів: ЧНПУ
(Серія: Педагогічні науки). 2012; 2(104): 94–98.
11.Скорик ТВ, Шевченко ІС. Університет третього віку як модель соціальної інтеграції осіб літнього віку
в сучасне суспільство. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2014; 8: 60–68.
12. Федоренко СА. Університети “третього віку” як складова безперервної освіти; зарубіжний досвід.
Педагогічний процес: Теорія і практика. 2014; 1: 133–138.
13. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A. et al. Effects of physical
activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education & Sport. (Supplement issue 4).
2019: 1308–1314.
Опубліковано
2020-02-05
Номер
Розділ
Articles