Воєнні злочини як форма порушень прав людини
Ключові слова:
воєнний злочин, порушення прав людини, порушення законів та звичаїв війни, кримінальна відповідальність, збройний конфлікт, геноцид, контекстуальний елемент, Римський статут Міжнародного кримінального суду, злочин, виконання наказу.Анотація
Статтю присвячено дослідженню воєнних злочинів як форми порушень прав людини. Виокремлено основні риси воєнних злочинів і відповідальності за їх вчинення. Як і злочини, віднесені до інших видів злочинів, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, воєнні злочини вчиняють з умисною формою вини. Більша частина цих злочинних діянь вчиняється з прямим умислом (dolus directus). Особливості об’єктивної сторони воєнних злочинів обумовлюють наявність такої ознаки, як спеціальний суб’єкт. Для визначення контекстуального елемента воєнних злочинів, тобто встановлення зв’язку цих злочинних діянь зі збройним конфліктом міжнародного або неміжнародного характеру, необхідно визначати природу відповідного збройного конфлікту та звертатися до норм міжнародного гуманітарного права, що має субсидіарний характер, оскільки Міжнародний кримінальний суд у першу чергу застосовує Римський статут, Елементи злочинів, а також Правила процедури та доказування. Римський статут закріплює більшою мірою «поблажливі» норми щодо відповідальності за воєнні злочини порівняно зі злочином геноциду і злочинами проти людяності. Це обумовлено такими чинниками: значною кількістю складів воєнних злочинів, а тому ці діяння можуть бути невідомі в повному обсязі рядовим комбатантам, а їх злочинний характер може залишатися неочевидним для них; особливостями психології учасників збройного конфлікту, які потрапляють у ситуацію «узаконеного вбивства», що досить часто не дає змогу відокремити законні засоби і методи ведення війни від незаконних.
